В психології під спостереженням розуміють цілеспрямоване й планомірне сприйняття дійсності з наступною систематизацією фактів і формулюванням висновків. Даний метод дослідження застосовується в усіх науках і тому відноситься до універсальних. Достатньо широко спостереження застосовується і в педагогічних дослідженнях (при вимірюванні показників рівня сформованості пізнавальної активності, пізнавального інтересу, пізнавальної самостійності, загальної вихованості та її складових, тощо). В залежності від характеру та умов здійснення виділяють кілька видів спостережень: безпосереднє й опосередковане спостереження; відкрите й приховане; безперервне та дискретне. Безпосереднє спостереження — це спостереження явищ і процесів, що вивчаються, за природних умов їх функціонування. Безпосереднє спостереження може бути організоване по-різному. В одному випадку дослідник бере участь у процесі, що спостерігається: проводить урок, виховну годину. До переваг даного методу можна віднести те, що експериментатор може сам реалізувати розроблену ним методику, що, звичайно, сприяє підвищенню ефективності спостереження. В другому випадку експериментатор виступає в ролі спостерігача досліджуваного процесу: він є присутнім на уроці, виховному заході. Велике значення при цьому має попередня бесіда з учителем, що проводить урок або виховний захід, про мету, завдання і методику спостереження. Слід мати на увазі, що для отримання об`єктивних даних необхідно відвести певний час на взаємну адаптацію дослідника і класу, де буде здійснюватися спостереження. При проведенні опосередкованого спостереження дослідник виступає лише як його організатор, тобто спостереження здійснюється не ним, а спеціальною групою, що працює під його керівництвом. Тому опосередковане спостереження потребує значної підготовчої роботи, ретельного інструктування його учасників. Під відкритим спостереженням розуміють таке спостереження, за умов якого і вчитель, і учні усвідомлюють, що дослідник спостерігає за ними. Цінність даного виду спостереження полягає в тому, що дослідження здійснюється в реальній обстановці навчально-виховного процесу. До його суттєвих недоліків відноситься те, що присутність сторонньої особи призводить до змін у психологічному настрої учнів і учителя, що, природно, викликає і зміни в їх поведінці. Щоб уникнути подібного впливу, в педагогічних дослідженнях інколи використовуютьсяприховані спостереження, що здійснюються за допомогою різних технічних приладів: телевізійних установок, магнітофонів, мікрофонного зв'язку для дистанційного спостереження тощо.
За терміновими характеристиками спостереження поділяються на безперервні й дискретні. Безперервне спостереження здійснюється в тих випадках, коли виникає необхідність у дослідженні явища в динаміці від самого початку й до кінця. Наприклад, спостереження за поведінкою дітей у грі може бути класифіковане як безперервне спостереження, бо гра, як відомо, має чіткі межі: початок і кінець. Однак безперервне спостереження стає неможливим, коли його об`єктом є процес, початок і кінець якого суттєво віддалені один від одного. В даному випадку здійснюють дискретне спостереження. Зокрема, до дискретних відносяться спостереження, які здійснює дослідник при проведенні порівняльного експерименту, що організований за принципом єдиної різниці (у зв`язку з тим, що спостереження у констатуючому і контрольному експериментах виконуються через деякий, іноді досить тривалий проміжок часу).
Просидівши два уроки( ми сиділи на уроках музики та художньої культури) я хочу розповісти окремо про кожен з них.
На уроках музики ми спостерігали за молодшими класами,а на художній культурі віповідно за старшими.
Уроки музики проходять дуже не типово,порівняно до багатьох шкіл. Клас забезпечений усім необхідним для узагальнення та запам*ятовування знань учнями. Я не можу сказати,що я побачила якусь певну методику викладання,але це все відбувалось дуже доцільно і зрозуміло.
Говорячи про художню культуру,там ситуація трішки інша. Викладач є типовим викладачем *з народу*. Вона багато говорить(інколи навіть не по темі),але це також непогано,таким чином вона фокусує увагу учнів на собі. А потім різко переходить до самої дискусії з приводу уроку.
Зробивши висновок,я можу сказати,що це було цікавим нам як слухачам. Взагалі,було дуже цікаво побачити процес навчання зі сторони. Хоч ми вже й студенти,всеодно ця атмосфера типу викладач-учень практикується. Було цікаво спостерігати за тим,як поводить себе учень,як він моментами крутиться,розмовляє.На місці цього учня ти не звертаєш увагу на подібне.
